Присоединяйтесь к нам

Свяжитесь с нами (наш номер в мессенджерах: + 7 (921) 446-25-10)
×
Для отправки сообщения требуется регистрация.
Пожалуйста, перейдите в форму регистрации или авторизуйтесь на сайте.
×
Ваш запрос отправлен. В ближайшее время с вами свяжутся менеджеры Cbonds. Спасибо!

Дешевшають депозити? Вкладайте гроші в... розвиток підприємств

03 июля 2002 | Галицькі контракти

Коливання відсоткових ставок за депозитами призводить до зростання попиту на корпоративні облігації. Саме в облігації банкіри радять вкладати гроші у разі зменшення депоставок
Відсоткові ставки за депозитами слід зменшувати, причому робити це необхідно якомога швидше. Так думають чи не всi банкiри. Тож вкладникам на такій тенденції доведеться вже зараз моделювати варіанти, за яких вони не програють, а може, і виграють, на зменшенні депоставок. Найпростішим способом зберегти і примножити свої кошти вважається вкладення їх у корпоративні облігації.

20% вкладників полює за більшими депоставками
На депозитному ринку зберігається стала тенденція. Більшість великих банків переоцінили свої ризики і почали зменшувати ставки за депозитними вкладами населення. Причому почасти в деяких банках вартість депозитів зменшувалася відразу на 4—6% річних. З’явилася неабияка кількість охочих скористатися такою ситуацією. Середні та малі банки час від часу розхитують ринок, пропонуючи вкладникам надприбутки: проводячи всілякі акції, вони розміщують вклади під 12—15% річних в іноземній валюті, до 25—27% фінустанови можуть запропонувати за депозитами у гривні.

Звісно, банківські установи з непривабливими ставками намагаються утримати клієнтів, пояснюючи, що банки-конкуренти, пропонуючи великі депоставки, можуть, врешті-решт, не виконати своїх зобов’язань. Мовляв, ті обіцяють за вкладами завеликі відсотки, які не відповідають ринковій ситуації. Утім, і в малих банків теж є свої аргументи: надпривабливі умови розміщення депозитів пояснюють нагальною потребою в ресурсах — скажімо, слід терміново видати великий кредит.

За словами банкірів, клієнтський прошарок, що мігрує з банку до банку, полюючи на великі відсоткові ставки за депозитами, становить не більш як 20% загальної кількості вкладників. Саме на цих вкладників розраховують банки, підвищуючи проценти за вкладами.

Корпоративні облігації непогана альтернатива дешевому депозиту
Ситуація на депоринку почасти просто зводиться до абсурду. Оскільки банкіри грають на випередження, велика вартість депозитів тримається лише на бажанні фінансистів не втратити клієнтів. Ця гонитва за ресурсами призводить до розбалансування ринку: великі банки занижують депозитні ставки, середні та малі — завищують.

У вкладника (і фізичної, і юридичної особи) у разі, коли «рідний» банк зменшує відсотки за депозитами, залишається два виходи. Перший — віднайти привабливішу пропозицію, спокусившись на більші відсотки. Можна піти й іншим шляхом, вклавши гроші в цінні папери, зокрема в корпоративні облігації. У кількох банках «Контрактам» повідомили, що останнім часом їхні клієнти дедалі частіше цікавляться «корпоративками», причому, такі поради дають самі банкіри. Фінансисти, немов пробачаючись за зменшення власних депоставок, пропонують безплатну консультацію щодо ситуації на ринку запозичень. Банкіри беруть на себе зобов’язання відстежувати в онлайновому режимі котирування тих чи інших облігацій.

Принцип, яким керуються у виборі корпоративних облігацій, майже той, що й у виборі депозиту: дехто ставить на дохідність ЦП, дехто піклується про їхню надійність. Сьогодні на ринку активно торгуються корпоративні облігації оператора мобільного зв’язку «Київстар GSM», учасника будівельних програм «Аркада-Фонд», ДАК «Титан». Щодо дохідності, то на початку червня ДАК «Титан» за допомогою Укрсиббанку пропонував свої 12- та 15-місячні облігації з дохідністю 22—24% річних. Той же Укрсиббанк уже в середині місяця повністю розмістив облігації міжнародного аеропорту «Бориспіль» на 20 млн грн під дохідність 19% річних. Щоправда, фізичним особам варто нагадати, що проценти за облігаціями обкладаються прибутковим податком. Хоча при цьому існує варіант реінвестування «облігаційного» доходу в нові облігації. Реінвестувати, наприклад, можна доти, доки Верховна Рада не затвердить «демократичнішу» шкалу оподаткування доходів громадян.

Гривневі вклади подешевшають восени
За прогнозами банкірів, стабілізування ситуації на ринку депозитів можна очікувати не раніше, аніж у вересні—жовтні. Саме тоді, попри всі обвинувачення у розбалансуванні ринку, домінуючі позиції мають зайняти середні та великі банки, що здійснюватимуть зважену депозитну та кредитну політику. Великі ставки можуть залишитися хіба що за вкладами в іноземній валюті, утім, і вони не перевищуватимуть 9—11% річних. До речі, нинішній ажіотаж навколо зростання вартості ВКВешних вкладів пов’язаний лише з дефіцитом на заокеанські гроші (йдеться про кошти терміном розміщення півроку-рік).

Банки мають потребу у валютних ресурсах, оскільки зазвичай близько 75% усіх замовлень на кредити надходять у доларах — у них за умови стабільності національної валюти вигідніше кредитуватися, ніж у гривні. Водночас населення, що нарешті повірило в українські гроші, несе вклади в нацвалюті, адже за такими депозитами пропонуються вищі ставки. Проте вже восени фінансисти обіцяють збити хвилю популярності гривні: за різними оцінками, реальна вартість таких вкладів не перевищуватиме 18—20% річних. Восени банки мають зупинити свої ставки на цій межі.

Дмитро СТАХОВСЬКИЙ Ярослава КОВАЛЕНКО


--------------------------------------------------------------------------------

Головне
Більшість великих банків переоцінили свої ризики і почали зменшувати ставки за депозитними вкладами населення — у середньому на 2—3%
Деякі середні та малі банки скористалися цим, пропонуючи вкладникам надприбутки
Альтернативою дешевим депозитам можуть бути корпоративні облігації успішних підприємств
Восени гривневі депозити подешевшають — до 18—20% річних

--------------------------------------------------------------------------------

Думки банків
Юрій ЛУЖЕЦЬКИЙ, начальник управління активно-пасивних операцій Трансбанку:

— Нинішні тенденції на ринку депозитів пов’язані з пристрастями навколо кредитних ставок. НБУ досі намагався знижувати облікову ставку, у зв’язку з чим банкам доводиться знижувати кредитні ставки. Але щоб їх реально знизити, треба знижувати й депозитні ставки. Думаю, коли йдеться про депоставки, їхня зміна не залежить від величини банку: усе залежить від внутрішньої ситуації — наскільки великі в нього залучення, які їхні терміни, чи має банк механізми зниження депоставок тощо.

Піднімаючи депоставки, багато малих банків намагаються нарощувати клієнтуру, іноді навіть за рахунок своєї рентабельності. Банкіри вже мали б розглядати варіанти подорожчання середньострокових депозитів і здешевлення довгострокових. Але цього не відчувається. Мабуть, найближчим часом залишиться тенденція останніх кількох років: що довші депозити, то дорожчими вони будуть.

Микола ТИТАРЕНКО, начальник управління активних операцій банку «Форум»:

— Якщо проаналізувати депозитний ринок, у малих і середніх банках процентні ставки вищі. Але справа в тому, що у таких банків можливості щодо залучення ресурсів менші, й доводиться це робити саме підвищуючи ставки. А великі банки «беруть» переважно своїм ім’ям. Тому вони не можуть скаржитися, що менші фінзаклади відіб’ють у них вкладників — основна їх маса зважає насамперед на надійність банку. Крім того, лише дрібні клієнти можуть «купитися» на високі процентні ставки, не зважаючи на те, яким є банк. У нинішній ситуації з позиції вкладника я знайшов би середній, а краще — великий, досить відомий банк, який виставляє досить привабливі ставки. Тобто знайти золоту середину.

Владислав КРАВЕЦЬ, начальник управління цінних паперів банку «НРБ-Україна»:

— Якщо ми хочемо зберегти нашим вкладникам ту дохідність, що була раніше, пропонуємо сформувати портфель цінних паперів. Найбільшим попитом користуються корпоративні облігації 10—15 основних емітентів.

Бажання НБУ щодо здешевлення процентних ставок спровокувало попит клієнтів, які мають вільні кошти на цінні папери. Тепер їм вигідніше вкладати вільні гроші у ліквідні папери, ніж у депозити, що мають дешевшати.

Український ринок вже звик до такого інструменту, як облігації, споживачі знають, що це таке і що це вигідно. Крім того, за всіма ЦП проводиться хеджування на рівні 10—12%.

Поделиться:

Похожие новости:
×